Нейродегенеративна патологія під назвою «хвороба Альцгеймера» характеризується втратою когнітивних здібностей, що з часом призводить до інвалідизації людини. Починається вона зазвичай після 65 років, хоча описані випадки дебюту у віці від 45 до 65 років. Причина захворювання чітко не встановлена, але вважається, що виникнення пов’язане із мутаціями в генах.
У своєму розвитку хвороба Альцгеймера проходить 4 стадії, протягом яких стан хворого, його здібності та поведінка змінюються. Розповімо детальніше про кожну із них.
Предеменція – перша стадія хвороби Альцгеймера
Основним проявом захворювання є проблеми із короткочасною пам’яттю. Тому перші симптоми пов’язані саме із цим психічним процесом. Людина втрачає здатність запам’ятовувати нову інформацію, а також не може надовго втримати в голові те, що засвоїла недавно. Вона пам’ятає події, які відбувались десятки років тому, а те, що сталось вчора – згадати не в змозі.
Раннім симптомом хвороби Альцгеймера може бути також малопомітна втрата:
- здатності планування;
- зосередженості;
- абстрактного мислення;
- розуміння значення деяких слів.
Характерною є зміна настрою у сторону апатії. Цей симптом є найбільш стійким та супроводжує людину до кінця її життя. Також може виникати незначна дратівливість, депресивні симптоми та зниження уваги.
Рання та помірна деменція
Друга стадія має назву «рання деменція», і зазвичай саме в цей період вже встановлюється чіткий діагноз. Пам’ять у хворих поступово знижується, проте більше це проявляється саме в контексті нових фактів. А от спогади про власне життя, деякі давно завчені дані та «пам’ять тіла» практично не порушуються.
В деяких хворих більш яскраво проявляються проблеми із мовою. Словниковий запас значно збіднюється, тому вони втрачають можливість висловлювати свої думки як усно, так і письмово. Виникають труднощі із дрібною моторикою та координацією. Людина ще здатна виконувати повсякденні дії, але вона вже потребує сторонньої допомоги.
«Помірна деменція» – це назва третьої стадії хвороби Альцгеймера. Для неї є характерними наступні прояви:
- Втрата здатності впізнавати рідних.
- Погіршення довготривалої пам’яті.
- Повне порушення координації рухів.
- Розлади мови із підбором неправильних слів.
- Схильність до вечірнього загострення та блукання.
Емоційний стан також змінюється, адже більш явною стає дратівливість. Характерною є лабільність емоцій – хворий може плакати, а потім раптово стати агресивним. У нього можуть розвиватись симптоми марення, а також він часто показує супротив спробам догляду. У рідних такі прояви викликають апатію та відчуття знесилення.
Остання стадія – тяжка деменція
Хворі на останній стадії повністю втрачають здатність виконувати будь-що самостійно. З цього часу вони потребують цілодобового догляду. Вони можуть вимовляти лише кілька слів, тобто функція мовлення цілком порушується. Але, всупереч цьому, вони розуміють те, що відбувається навколо і можуть давати невербальну відповідь. В емоційному стані переважає апатія, хоча характерними є періодичні проблиски агресії.
На фінальному етапі хвороби пацієнти повністю втрачають м’язову силу, тому не можуть навіть покинути ліжко та самостійно вживати їжу. Також вони втрачають контроль над фізіологічними потребами – сечовипусканням та дефекацією. Середня тривалість життя після переходу в останню стадію складає близько 6 місяців. Але вмирають хворі не від Альцгеймера. Внаслідок постійного перебування в горизонтальному положенні, на тілі з’являються пролежні, може приєднуватись інфекція у вигляді застійної пневмонії. Також характерним є таке ускладнення як тромбоемболія легеневої артерії.
Догляд за людьми, хворими на Альцгеймера в Києві
На кожній зі стадій хвороби пацієнт потребує допомоги від своїх близьких. При початкових проявах доглядальник повинен допомагати хворому не лише фізично, а й розмовляти із ним та сприяти збереженню його розумових здібностей. На пізніх стадіях, коли хворий не в змозі навіть встати з ліжка, хтось із близьких повинен знаходитись із ним цілодобово.
Але, якщо такої можливості немає, то найкращим рішенням є розміщення пацієнта в будинку для престарілих «Символ Добра». Кваліфікований персонал закладу розуміється в деталях спостереження за такими хворими. Доглядальниці забезпечують виконання всіх побутових дій:
- Гігієнічних процедур, стрижки нігтів та волосся.
- Одягання, вмивання, прийом душу.
- Зміну натільної та постільної білизни.
- Харчування.
В нашому доме для престарелых працюють досвідчені лікарі та молодший медичний персонал, тому за необхідності пацієнтам призначається лікування й надається допомога. З хворими проводяться заняття, направлені на стимулювання розумових процесів. А також до них завжди можуть приходити в гості рідні, що покращує їхній настрій.
